Урок українського читання у 8 класі 

Т. Г.
Шевченко. «Заповіт»

Визначення зв’язку назви твору з його змістом

Учитель вищої категорії

старший учитель

Власенко Н.Я.,

2012

Тема. Т. Г.
Шевченко. «Заповіт». Визначення зв’язку назви твору з його змістом

Мета.
Ознайомити учнів з історією написання твору; прослідкувати, як у вірші
розкривається любов Т. Г. Шевченка до України й ненависть до кріпацтва;

          правильно, свідомо, в достатньому
темпі читати поетичні твори, уміти визначити головну думку твору;

          визначати зв'язок назви твору з його
змістом;

          виховувати любов до поетичного слова,
його розуміння; пошану до великого поета України Т.Г.Шевченка;

          формувати комунікативну
компетентність, розвиваючи зв’язне мовлення, уміння логічно мислити, грамотно
висловлювати власні думки;

          розвивати спостережливість,
уважність;

          виховувати почуття любові до рідного
краю, поваги до його кращих представників;

          здійснювати корекцію
емоційно-вольової сфери засобами творів, що вивчаються.

Тип
уроку. Комбінований.

Обладнання.
Портрет Т. Г. Шевченка, фотоматеріали: пам’ятник поету на Чернечій горі, вид на
Дніпро з Чернечої гори, підручник, дидактичний матеріал, дошка (нові слова: заповіт, могили), презентація вірша
«заповіт» в Power Point (http://metodportal.net/node/1135).

Хід
уроку

І. Загальнокорекційна
робота.

1. Організація
класу до уроку.

2.
Нервово-психічна підготовка.

Гра «Назви
автора»

Село! і серце
одпочине.

Село на нашій
Україні (Т.Г.Шевченко «Село! і серце одпочине…»)

Сонце заходить,
гори чорніють,

пташечка тихне,
поле німіє… (Т.Г.Шевченко «Сонце заходить, гори чорніють»)

Якби ви знали,
паничі,

де люди плачуть
живучи,

то ви б елегій
не творили

та марне Бога б
не хвалили,

на наші сльози
сміючись. (Т.Г.Шевченко «Якби ви знали, паничі…»)

3. Повідомлення
теми та мети заняття, мотивація навчальної діяльності учнів.

4. Очікувані
результати:

учням зв’язно
висловлюватися, передаючи враження від прочитаного; визначати зв'язок назви
твору з його змістом.

ІІ. Основна
частина

1. Перевірка домашнього завдання.

Розгадування кросворду «Життя і творчість Т.Г.Шевченка» (додаток №1)

Вчитель: У відповідях кросворду зашифровано назву поезії Т.Г.Шевченка, яку
ми будемо вивчати сьогодні на уроці.

2. Актуалізація опорних знань.

З’ясування значення слова «заповіт» (бесіда зі зворотним зв’язком –
обговорення ситуації)

3. Вивчення нового матеріалу

Вчитель

У 1845 році
Шевченко гостить на Переяславщині у своїх знайомих. Потрапивши одного разу під
дощ, поет захворів на запалення легенів. У ті часи ця хвороба була смертельною
в більшості випадків. Друзі перевозять Тараса до Козачковського – лікаря,
давнього приятеля поета. Той робить усе можливе, але шансів видужати в Шевченка
мало. А йому ж усього 31…  Так багато
хотілося написати, скільки ще мріялося зробити для свого народу… Невже кінець?
І на папері з’являються
слова: «Як умру, то поховайте…». Поет пише прощального вірша. Так народився
«Заповіт».

Випереджальне завдання учням:
слухати вірш із закритими очима. Які картини ви побачите в уяві? Які асоціації
стосовно ліричного героя твору у вас виникнуть (хто звертається й до кого з
рядками поезії)? Які почуття виникають у вас, коли слухаєте цей вірш? (Розвиток
асоціативного мислення)

 Вчитель читає
вірш напам’ять (презентація вірша «Заповіт» в Power Point)

Мовчазне читання
вірша дітьми

Відповіді на
запитання підручника до тексту прочитаного

Бажані відповіді
учнів з поясненнями вчителя

Читання вірша
двома учнями вголос

Вчитель

Спочатку неначе
батько зібрав свою родину й оголошує своє останнє прохання. Спокійно, повагом.

Потім перед нами
постає вся Україна – з широкополими ланами, ревучим Дніпром, зеленими кручами…
І вже перед нами не батько родини, а неначе козацький ватажок, адже поховати
заповідає «на могилі», значить знайти останній притулок на козацькому кургані й
розділити участь оборонців рідного краю. Звучить заклик до боротьби, до
повстання, до знищення кріпацтва. Символічними є пейзажні деталі: ревучий
Дніпро, широкий степ, широкополі лани – свідки «козацької слави". Усе це
свідчить про невіддільність постаті поета від України.

У заклику до
повалення існуючого ладу – вибух пристрасті поета. Це програма його життя, яку
він не встиг виконати. Тому хоче, щоб вона здійснилася після його смерті.

У кінці твору ми
бачимо самого Шевченка з його вірою в те, що народ збудує нове суспільство –
«велику сім’ю,
вольну, нову». Ми чуємо скромне бажання поета згадати його «незлим, тихим
словом».

Висновок разом з дітьми: вірш ділиться
на три частини.

1 частина: заклик поета
поховати його на Україні, любов до рідної країни, її широка картина.

2 частина: заклик до
боротьби, до повалення існуючого ладу, ненависть до кріпосників.

3 частина: мрії про нове
суспільство після знищення кріпацтва.

Записи у зошитах з читання

Фізхвилинка

 Всі піднесли руки – раз!                    Раз! – і вгору, два! – і
вниз

На носках стоїть весь клас.               На сусіда не дивись.

Два – присіли, руки вниз,                  Будемо дружно ми вставати,

На сусіда подивись.                            Щоб ногам роботу
дати.

4. Закріплення вивченого на уроці.

Діти діляться на групи. Вчитель допомагає поділитися так, щоб учні з
низькими навчальними можливостями працювали у групі з учнями, що мають більш
високі навчальні можливості. Кожна вирішує проблемне питання.

1 група: Що заповідав Т.Г.Шевченко своєму народові?

2 група: Чи здійснилися заповіти Т.Г.Шевченка? Коли?

Висновки разом з учителем: зміст вірша відповідає назві.

III. Заключна частина

1.Підсумки

Помер Т. Г.
Шевченко в Петербурзі, де й був похований на Смоленському кладовищі. Але в тому
ж 1861 році був перепохований на Україні поблизу міста Канева. І видно йому
тепер і Дніпро, і кручі, і широкополі лани.

А «Заповіт»
Шевченка став твором, який облетів увесь світ. Є прислів’я «Шевченків «Заповіт»
облетів увесь світ». Чому? Бо перекладений більше ніж 50 мовами народів світу й
дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала в
Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт) кілька разів.

Спочатку
«Заповіт» був перекладений російською мовою ще в 1862 році, далі польською,
сербохорватською, болгарською, чеською, словацькою, білоруською, німецькою,
французькою, англійською. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо
відомих імен: І. Франко.

На слова
«Заповіту» написано хори (М. Лисенко, в. Заремба, К. Стеценко, Л. Ревуцький, О.
Александров).

Отже, «Заповіт»
Тараса Шевченка – програмний твір поета, неповторний поетичний заповіт у
світовій поезії, з яким він звернувся до народу. До 1845 року історія
української поезії не знала такого прямого заклику до боротьби проти царизму.

Вчитель: Чого ви
навчилися на уроці? Які почуття викликає у вас поезія Т.Г.Шевченка?

2. Оцінки (з коментарями)

3. Домашнє завдання:

1й варіант: вивчити вірш напам’ять;

2й варіант: виразне читання вірша

4. Організоване закінчення уроку

Додаток №1

Кросворд

 Завдання:

 1.  
Найвидатніша збірка поезій видана у
1840р. (КобЗар)

2.  
Назва гори в Києві, де поховано
Т.Г.Шевченка. (ЧернечА)

3.  
Річка на Україні, яку часто згадував
Т.Г.Шевченко у своїх віршах. (ДніПро)

4.  
Ім’я батька Т.Шевченка. (ГригОрій)

5.  
Як звали цехового майстра живопису, у
якого навчався Т.Г.Шевченко у Петербурзі (ШиряєВ)

6.  
Село, де народився Т.Г.Шевченко (МоринцІ)

7.  
Прізвище пана, з яким
Т.Г.Шевченко-підліток у 1829 році переїхав до Вільно (ЕнгельгардТ)

Ключове слово: ЗАПОВІТ